Надходять повідомлення про серію ударів, що приписуються США та Ізраїлю, в результаті яких, як повідомляється, було усунуто ключове іранське керівництво, включаючи Верховного лідера аятолу Алі Хаменеї, міністра оборони Аміра Насірзаде та командира Корпусу вартових ісламської революції Мохаммеда Пакпура. Ці дії наслідували аналогічні удари в червні 2025 року.
Відповідь Ірану: атаки на громадянську інфраструктуру
У відповідь Іран завдав ударів у відповідь по цивільній інфраструктурі по всьому Близькому Сходу. Міжнародний аеропорт Кувейту був атакований, а в Дубаї були вражені готель Fairmont The Palm, готель Burj Al Arab і міжнародний аеропорт Дубая. Були також спроби вдарити по Burj Khalifa, найвищій будівлі у світі.
В аеропорту Дубая були пошкоджені, і четверо співробітників отримали поранення. Рейси по всьому регіону було скасовано, а повітряний простір закритий. Emirates випустила директиву про зупинення всіх повітряних суден.
Ці атаки примітні тим, що вони навмисно спрямовані на невоєнні об’єкти, включаючи розкішні готелі, що не мають стратегічної цінності. Передбачається, що це робиться для посилення тиску на регіональні держави для деескалації конфлікту.
Стратегічна логіка атак на цивільні об’єкти
Хоча це може здатися ірраціональним, стратегія Ірану може ґрунтуватися на розумінні того, що прямі атаки на Ізраїль дають обмежені результати. Надійна оборона Ізраїлю та цивільні бункерні системи пом’якшують збитки, а атаки не послаблюють рішучість.
Натомість атаки на цивільні об’єкти в таких країнах, як ОАЕ та Кувейт, спрямовані на створення паніки та примус цих країн до тиску на США з метою припинення бойових дій. Такий підхід може зберегти статус-кво, змусивши зовнішнє втручання до того, як умови призведуть до зміни режиму в Ірані.
Глибока інфільтрація: роль “Моссаду” в ударах
За словами колишнього президента Ірану Ахмадінежада, іранська розвідка створила підрозділ для полювання на агентів “Моссаду” всередині Ірану. Однак цей підрозділ був пройнятий оперативниками “Моссаду”, які змогли не тільки здійснити удари, але й сфотографувати тіло Хаменеї до того, як Іран офіційно підтвердив його смерть. Цей рівень інфільтрації демонструє серйозну вразливість у системі безпеки Ірану.
Дії США та конституційні проблеми
Удари США по іранському керівництву є юридично сумнівними, оскільки дії президента фактично є війною без оголошення Конгресу, що порушує Конституцію. Незважаючи на внутрішнє визнання цієї незаконності, суди історично утримуються від втручання у подібні справи. Довгострокові наслідки цих дій залишаються непередбачуваними.
Хоча іранське керівництво було безжальним і репресивним, особливо стосовно свого народу та жінок, ескалація конфлікту шляхом завдання ударів по цивільних особах пов’язана з величезними ризиками. Ситуація потребує ретельного розгляду всіх можливих наслідків.
Поточна траєкторія викликає серйозні побоювання щодо регіональної стабільності та потенціалу подальшої ескалації. Тепер основна увага приділяється тому, чи зможуть зовнішні сили деескалювати конфлікт до того, як він переросте у ширшу війну.
